Зразок виступу адвоката

Адвокат Рівне , Юридичні послуги Рівне ,
Адвокат Рівненська область
093-143-73-01

ЗРАЗОК ПРОМОВИ ЗАХИСНИКА У ДЕБАТАХ (КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО)

Наведено зразок промови захисника у дебатах у кримінальному судочинстві

1. Вислухавши позицію сторони обвинувачення стосовно кваліфі кації діяння Іванова та оцінивши докази , подані стороною обвинувачення, приходжу до висновку, що дії мого підзахисного було кваліфіковано неправильно за частиною третьою статті 185 КК України, а також помилково визнано наявність складу злочину, передбаченого частиною першою статті 304 КК України.

При цьому позиція мого підзахисного про визнання вини у повному обсязі не може бути підставою для його засудження, оскільки вона не підтвердилася в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

2. З показань Іванова, які у відповідності до частини другої ст. 84 КПК України, є процесуальним джерелом доказів, вбачається, що потрапляючи на огороджену територію, він та інші обвинувачені, з якими він товаришує, діяли з цікавості, ніякого наперед сформованого умислу на викрадення двигуна у них не було. Ніякого впливу на неповнолітніх він не вчиняв, оскільки дружить із ними на рівних. Мотор вони виявили всі разом і всі разом вирішили його забрати. Мотор був у напіврозібраному стані. Територія, огороджена парканом, ніким не охоронялася. Приміщення, що знаходилися на території, були закинуті, з розбитими вікнами та незакритими дверима.

Показання Іванова були підтверджені показаннями Петрова, Сидорова, Федорова.

3. У відповідності до частини першої статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій засобами, передбаченими цим Кодексом.

Єдиними документами, які було досліджено в судовому засіданні на прохання сторони обвинувачення, були протоколи слідчого експерименту, протокол огляду місця події, а також документи, що містять відомості, які характеризують обвинувачених. Саме цими документами, а також показаннями обвинувачених, сторона обвинувачення намагалася довести під час судового засідання усі елементи складів злочинів, що ставилися в провину Іванову. Однак цього зроблено не було.

Зокрема стосовно таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, вчиненого повторно та за попередньою змовою групою осіб не було доведено жодного елемента об ` єктивної сторони цього злочину.

Сторона обвинувачення не подала під час судового засідання жодного доказу про те, що напіврозібраний мотор належав будь-якій особі. З об` єктивних обставин вбачається, що пошкоджений мотор, на момент коли його забрали обвинувачені, міг бути як списаний з балансу, так і покинутий як безхазяйне майно. Тобто в межах судового засідання залишилася не доведеною обставина заволодіння чужим майном.

Крім того, сторона обвинувачення не надала під час судового засідання жодного доказу про те, що вартість зазначеного напіврозібраного мотору перевищує суму, передбачену статтею 51 КУпАП, для кваліфікації дрібного розкрадання майна. У судовому засіданні вартість майна взагалі не встановлювалася стороною обвинувачення. А тому залишилася недоведеною обов ` язкова ознака предмету злочину, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, а саме перевищення вартості предмета злочину над сумою дрібного розкрадання майна.

Сторона обвинувачення не надала під час судового засідання жодного доказу, який би стверджував, що паркан та територія за парканом належить на підставі державного акту про право власності чи на підставі інших офіційних документів будь-якій особі. Тобто залишилася недоведеною обставина проникнення у сховище. Навпаки, з обставин справи вбачається, що територія за парканом є покинутою.

Крім того, сторона обвинувачення не надала під час судового засідання жодного доказу про наявність вироків стосовно Іванова, які б давали можливість визнавати таку кваліфікуючу ознаку як повторність.

Також сторона обвинувачення на надала під час судового засідання жодного доказу, який би вказував на наявність попередньої змови на викрадення майна. Навпаки, із показань обвинувачених вбачається, що на територію за парканом вони потрапили з цікавості і лише там побачили напіврозібраний двигун, до якого вони поставилися як до металобрухту, та вирішили цей двигун винести з огородженої території та здати його частини до пункту приймання металобрухту.

Дії Іванова могли б бути кваліфіковані за частиною першою статті 162 КК України, як незаконне проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища. Однак і в цьому випадку, належало встановити на підставі належних та допустимих доказів, що це сховище комусь належить на підставі відповідних документів, хоча, як зазначалося, із обставин, встановлених під час судового засідання, вбачаються ознаки, що вказана територія з парканом не використовувалася іншими особами та була покинута.

Отже, під час судового засідання, сторона обвинувачення не довела обставин, необхідних для кваліфікації дій Іванова за частиною третьою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

У відповідності до частини першої статті 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, прошу Іванова за частиною третьою статті 185 КК України виправдати, оскільки під час судового засідання не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого саме цією статтею.

Стосовно обвинувачення мого підзахисного у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 304 КК України, зазначаю наступне.

Із показань обвинувачених вбачається, що Іванов не здійснював жодного впливу на неповнолітніх та не спонукав їх будь-яким чином до вчинення злочину. Вони є близькими друзями та рішення приймали спільно.

Ніяких доказів, які б свідчили про протилежне, прокурор у судове засідання не надав.

Тобто під час судового засідання не було доведено наявності складу злочину, передбаченого частиною першою статті 304 КК України у діях мого підзахисного.

За таких обставин, прошу Іванова за частиною першою статті 304 КК України виправдати.

Ярослав Зейкан. 10 підказок щодо вступної промови адвоката

Вступна промова. КПК 2012 року не вимагає від захисника робити вступну промову. Однак ст. ст. 20, 22, 321 КПК надає суду широкі повноваження для забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження. І адвокат повинен бути готовим для короткого пояснення суду суті справи. Стаття 20 КПК дає право підозрюваному, обвинуваченому, а також їх захиснику подати письмові та […]

КПК 2012 року не вимагає від захисника робити вступну промову. Однак ст. ст. 20, 22, 321 КПК надає суду широкі повноваження для забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження. І адвокат повинен бути готовим для короткого пояснення суду суті справи.

Стаття 20 КПК дає право підозрюваному, обвинуваченому, а також їх захиснику подати письмові та усні пояснення щодо пред’явленої підозри або обвинувачення. Адвокат Джеррі Спенс вважає, що не можна допускати без відповіді вступну промову прокурора. В українському процесі є доцільним після виступу прокурора з обвинувальним висновком надати можливість і адвокату подати справу з свого кута зору, пояснивши чому суд повинен прийняти сприятливе для обвинуваченого рішення.

Згідно з вимогами ст. 321 КПК України, головуючий в судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Після відкриття судового засідання, повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами, оголошення складу суду і роз’яснення права відводу, повідомлення про права й обов’язки, видалення свідків із залу судового засідання головуючий перед оголошенням про початок судового розгляду (ст.ст. 342-347 КПК) звертається до присутніх з коротенькою вступною промовою.

Для головуючого рекомендується для забезпечення рівних прав сторони обвинувачення і сторони захисту щоб він після оголошення прокурором викладу обвинувального акта надав слово для виступу захиснику обвинуваченого та обвинуваченому. Це буде відповідати основним засадам кримінального провадження та ст. 20 КПК.

Згідно з ч. 2 ст. 347 КПК України, судовий розгляд починається з оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, якщо учасники судового провадження не заявили клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі.

Виходячи з вимог рівності перед законом і судом, суд має надати в розпорядження захисту стільки ж часу для викладу суду свого відношення до обвинувачення, як і стороні обвинувачення. Як правило вступна промова не повинна сягати більше 15-60 хвилин.

Зміст вступної промови.

У вступній промові захисник розповідає, що він очікує від майбутнього процесу, вказує на сумніви, щодо прийнятності доказів обвинувачення та показань свідків.

Вступна промова є важливим інструментом для надання судді інформації про факти справи та питання, які ставляться під сумнів

Не рекомендується затівати у вступній промові суперечку щодо достовірності показань майбутніх свідків та інших доказів. Однак тут межа між допустимим і недопустимим є розмитою і залежить від особливостей справи і відношенням судді до подібних заяв.

У вступній промові слід уникати детальних або довгих посилань на законодавство. Хоч про певну спірну позицію можна стисло розповісти, особливо у суді присяжних.

Недоцільно надто часто згадувати про неправильні або непевні дії опонента. Це може викликати внутрішній протест у суддів і в справу вступають закони психології.

Адвокат С.Арія згадує, як захисник кілька разів повторив, що противна сторона зробила те і се… Суддя не витримав і заявив: що ви зациклились на противній стороні? Для суду обидві сторони противні…

В якості прикладу можна навести випадок, коли в Хустському районному суді адвокат з’явився в судове засідання в нетверезому стані і по суті зривав судове засідання. Головуючий арештував його на кілька діб. Це відбулося під час дії КПК 1960 року.

Всяке звинувачення на адресу суду в Україні теж не можна вважати вдалим прийомом. Тим більше після того, як ви заявили, що не маєте відводів для суддів.

Цілі ефективної вступної промови.

У вступній промові адвокат намагається заволодіти увагою суддів; показати їм, що являє собою злочин, який інкримінується з Вашої точки зору; прагне закріпити деякі факти та питання справи, щоб суддя їх запам’ятав; розповісти всім особам в судовому засіданні історію, яка повинна привернути інтерес у судді; створити сприятливе враження про Вас у судді та Вашого клієнта.

Ефективна вступна промова повинна драматизувати, олюднити і в певній мірі організувати процес. Вона повинна ввести суддю у справу, показати що трапилось з Вашої точки зору та зробити певні переваги для вашої сторони.

При цьому рекомендують міркувати як суддя, обрати свою чітку позицію, наголосити на певних аргументах на вашу користь. Рекомендується сконцетруватись на людині, а не на проблемі, тобто на основних моментах, що оскаржуються.

Про початок промови

Початок має на меті: заволодіти увагою судді, викласти свою позицію та надати короткий опис справи. Тут важливий певний нестандартний підхід.

У резонансній справі Слюсарчука такий початок міг би звучати так:

Доктор медичних наук Слюсарчук 20 червня… року був зосереджений. Він готувався до складної операції в інституті Амосова, тобто займався улюбленою справою… І тут до нього підійшла група людей, заломала руки, одягла на голову мішок і повела до машини. По дорозі його добряче побили… Так розпочалася епопея цієї безпрецедентної справи, яка відзначена інсинуаціями в пресі, порушеннями прав Слюсарчука на слідстві, незаконним продовженням строку тримання його під вартою…

У справі резонансній справі Лозінського :

Обвинувачення і преса представили пана Лозінського як монстра, який полював на людей… Між тим навіть в цій ситуації він є щасливцем, бо живий.. Він живий тому, що чоловік до якого він звернувся вистрелив у нього з пістолета без попередження та причини. Той чоловік у нього не попав, а Лозінському разом з прокурором вдалося вибити з його рук пістолет та ніж…

Коротке відтворення справи

Способом привернути увагу суду є негайне відтворення головної події справи, особливо якщо такою подією є якась драма. Таке відтворення Ви повинні робити видовищним та приземленим і, звісно, таким як бачите його ви, а не прокурор.

Смотрите еще:  Нострификация заявление

Приклад (захист у справі про напад):

Давайте повернемось до подій 1 липня 2016 року. Іван Зеленяк є щасливцем. Він щасливий тому, що живий. Він живий тільки тому, що захистив себе, коли троє чоловіків увірвались до хати без попередження та причин і напали на нього з киями. Іван Зеленяк зробив єдино можливу в цій ситуації річ: він застосував зброю та застрелив одного з нападників і двох інших поранив. Це була необхідна оборона. Він захистив не тільки себе, але і свою дружину та сина… Ось чому Іван Зеленяк сьогодні живий і невинуватий. І хоч пістолет з якого він стріляв не зареєстрований, саме його наявність допомогла врятувати Івану Зеленяку своє життя і своїх близьких.

Представте свої аргументи

Адвокати можуть використовувати в якості аргументів традиційні приказки та цитати з Шекспіра, Шевченка, Котляревського, інших авторів. Такі аргументи повинні впадати на слух, приводити до асоціацій із справою та посилати чітке повідомлення (народний депутат сказав би “месідж”) про справу. “Ця справа про ________________”, “Це трапилось тому, що____________”, “Обвинувачений є ____”, “У нас є підстави для виправдання, тому що_____”.

Використовують прості, виразні слова: любов, ненависть, ревність і помста, страх, обман, жадібність, влада. Фрази на кшталт: брати на себе відповідальність, грати за правилами, змінювати правила після початку гри, махлювати, дохід вище за безпеку, поспішай повільно, Давид проти Голіафа, зрізаючи кути тощо. Помірне використання таких виразів приземлює і олюднює процес, сприяє розумінню ситуацій які склалися в судовому розгляді.

Можна також використовувати риторичні питання: Чому цей чоловік не почекав? Чому він все взяв у свої руки? Добрі аргументи корисно повторювати у вступній промові від трьох до п’яти разів. Якщо аргументи нездоланні то вони благають про повторення,- стверджують американські спеціалісти.

Приклад (захист у кримінальній справі):

В історії правосуддя такі випадки мали місце. І ось це відбулося ще раз. Невинну людину обвинувачують у тяжкому злочині, що спричинено помилковою ідентифікацією очевидцями та незадовільною роботою поліції. Але в першу чергу це справа про практику роботи поліції — низькопробну, недостовірну та невідповідну роботу, яка призвела до арешту невинної людини за злочин, якого він не скоював. І тільки суд може все виправити.

Представте наростаючу напругу.

Увагу суду можна привернути і використанням сильних детальних образів та нарощуванням напруги. Для цього використовують певний гачок (опору на аргумент), який привертає увагу судді та підтримує інтерес.

Завдання вступної промови захисту – вибити суддю з під впливу вражень від обвинувального акту, поставити розповідь прокурора під сумнів та негайно висунути свою версію подій і те, що сталося з точки зору захисту. І зробити все, щоб перенаправити увагу судді на те, що є “справжніми проблемами у процесі”.

Інколи для вирішення цієї мети адвокати навіть вдаються до блефу і опираються на вигадані проблеми. Це небезпечний шлях. Блеф розкриється, а суддя зрозуміє, що його намагались ошукати. У справі Л. захисник намагався довести алабі свого підзахисного. Але суддя після ретельного судового слідства спростувала це “алібі” і вирок був суворіший ніж зазвичай.

У захисту може бути неспростовний аргумент, який може поламати позицію обвинувачення, але захист вважає за необхідне притримати його, керуючись принципом таймінгу. Під таймінгом розуміється вчинення певної дії (заяви, клопотання тощо) в найбільш сприятливий момент. І під час вступної промови така дія може бути передчасною.

Навіть у цих випадках не слід відмовлятись від вступної промови. Про найсильніший аргумент, який спростовує обвинувачення в таких випадках можно умовчати, зосередивши критику обвинувального акту на інших обставинах. Інакше суддя матиме враження, що позиція прокуратури не оспорюється захистом.

У справі Л. адвокат виявив, що його підзахисному пред’явили обвинувачення, відповідальність за яким наступає лише з 18 річного віку. На момент вчинення злочину Л. виповнилось тільки 16 років. З тактичних міркувань адвокат вважав передчасним розкривати цей вбивчий для справи аргумент. Тому у вступній промові він не вказав на нього, побоюючись, що слідство пред’явить додаткові обвинувачення, для яких були певні підстави. Тому цей аргумент було розкрито тільки у захисній промові.

Створюючи вступну промову потрібно розуміти, що суддя немає чіткого уявлення про справу та її перспективи. Адже прокурор надає суду тільки обвинувальний акт та реєстр слідчих дій. Тому у вступній промові потрібно намалювати картину свого розуміння справи. Такою є ідеологія КПК 2012 року, яка передбачає формування внутрішнього переконання судді в процесі судового слідства, а не до його початку.

Картина справи може бути показана в такий спосіб. Визначіть основні факти, які адвокат буде доказувати або спростовувати. Свою версію адвокат повинен розвернути в цікаву історію, яка містить факти, які вам потрібно довести або спростувати. Як правило при цьому адвокати намагаються представити свого клієнта як гарну людину, яка оступилася або допустила помилку.

Приклад з реальної справи (сторона захисту).

Шановний суд. Олександр Цвік є жертвою кошмарної помилки, скоєною поліцією. Третє лютого був вихідним днем і Олександр Цвік цілий день пробув дома, дивився телевізор. Він простудився і нікуди не виходив з квартири. Увечері о 23 год. 45 хв. прийшло 5 працівників міліції і забрали його. З тих пір він вже два роки під вартою.

Під час затримання його змусили одягнути не власну куртку коричнового кольору, а чорну куртку його батька. При проведенні впізнання у справі про розбій продавець магазину, яка бачила нападника всього кілька секунд опізнала Цвіка по чорній куртці, і заявила, що лице нападника не розгледіла. Після цього О. Цвіка затримали. Нема потреби доводити, що він був шокований. Адже це був перший момент, коли він взагалі дізнався про злочин. Його звинуватили у злочині, який він не скоював..

У закінченні промови доцільно ще один раз повторити коротко свої аргументи, прив’язуючи основні факти до аргументів захисту і, як це прийнято, мотивувати суддю , нагадуючи йому, що він слугує справедливості та служінню правосуддя.

Приклад в американському стилі:

Коли ми дослідимо всі докази, Ви побачите, що ця справа — результат незадовільної роботи поліції, помилкове впізнання та поспішні висновки. Докази засвідчать про єдино можливий висновок: О.Цвік не є винним у будь-якому злочині, він не є винним у розбої.

Отже вступна промова вимагає потужного початку, цікавої розповіді та блискучого і впливового закінчення.

Уникайте перебільшення доказів.

Загальною помилкою багатьох адвокатів є ігнорування фактів, які заважають Вашій версії. Кожна справа в суді має слабкі місця. Відверте і щире поводження з цими слабостями мінімізує їх вплив та підтримуватиме достовірність Вашої версії в очах судді. Отже потрібно мінімізувати докази, що не працюють на Вашу версію та розкрити їх. Включіть ці докази у Вашу історію справи. Має значення порядок у якому Ви будете розкривати їх. Якщо розкривати докази, що не свідчать на Вашу користь у середині, після створення загального позитивного для Вас враження, це зменшить їх вплив.

Використовуйте наочні засоби.

Спеціалісти США і Великобританії наголошують на необхідності використовувати наочні матеріали протягом вступної промови та судового слідства. Це слабке місце адвокатів України. Неготові до цього і судді, які пропозицію оглянути речові докази та наочні засоби відхиляють, наголошуючи на тому, що час дослідження доказів ще не наступив. Між тим, при допиті свідків такий огляд є доречним.

Візуалізація інформації підсилює її вплив та сприйняття, що є особливо важливим на початку процесу, коли ще не сформувалося загальне враження у суддів.

Можна приготувати схему, на якій показано обвинувачених, їх позиції у справі, свідків (з вказівкою їх прізвищ) вказати дати події та діаграми місця пригоди. Такі речові докази, схеми та діаграми допомагають зрозуміти про що ця справа та є джерелом корисної інформації. Використовуюється і формат презентацій для підготовки вступних і заключних промов (виступу у дебатах). Суддів потрібно привчати до цього.

Оскільки на семінарах, які проводить Генеральна прокуратура за підтримки Міністерства юстиції США для прокурорів на цих обставинах наголошують, то можна очікувати в першу чергу від обвинувачення застосування таких наочних засобів.

Тривалість вступної промови.

Тривалість вступної промови може визначити суддя. Однак більшість вступних промов не повинна тривати більше 10-30 хвилин. Цього часу повинно вистачити для розповіді про справу. Промова не повинна бути занадто довгою, щоб суддя не втратив інтерес до справи. І, звичайно, є недоцільним переповнювати вступну промову дрібними деталями.

Тактичні завдання вступної промови

Прокурору належить “право першої ночі”, він виступає першим. Отже суддя, почувши виступ прокурора може однозначно сприйняти версію обвинувачення стосовно того, що трапилося, перш ніж захист зможе представити своє бачення. Тому захист повинен нагадати суду, що вони чули тільки версію обвинувачення, та що потрібно почути і сторону захисту.

У процесі доводиться брати участь тоді, коли вже сформовано негативну думку щодо обвинуваченого і позицію прокурора підсилює ще і громадська думка. Слабістю захисту є недооцінка ролі такої вже сформованої у громадськості думки.

Тому захисники повинні приділяти увагу і цій стороні справи. Відповідно до Резолюції Комітету Міністрів Європи висвітлення кримінальних справ не повинно порушувати презумпцію невинуватості.

У резонансній справі по обвинуваченню народного депутата Лозінського проти нього була сформована негативна громадська думка за допомогою вигадок і інсинуацій, які навіть не мали підтвердження в самій кримінальній справі. Захисник, який вступив у справу в касаційній інстанції, принаймні, зробив спробу дезавуювати негативну опінію щодо обвинуваченого. Для цього було підготовлено статтю “Вислухати і другу сторону”, вона була надрукована в юридичному журналі з додатковим тиражем і поширена серед суддів вищого і Верховного суду. Спростувати негативну громадську думку не вдалося, але частина громадян і суддів, які прочитали статтю все ж задумались.

Отже, як тільки з’являться статті негативного характеру щодо Вашого підзахисного, то треба використовувати право на спростування такої негативної інформації і право на відповідь в тому числі і шляхом подання відповідних позовів до суду.

ПРОМОВА АДВОКАТА-ЗАХИСНИКА У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Зміст та побудова захисної промови

Захисна промова створюється у процесі всієї роботи захисника при підготовці до участі у процесі, під час розгляду справи судом і абсолютно завершується перед самим виступом [24, с. 318]. Захисна промова підводить підсумки зробленої роботи захисника, яка спрямована на те, щоб виключити притягнення до кримінальної відповідальності і засудження невинного. Як зазначає Я. С. Кисельов, успіх захисту багато в чому і визначається саме захисною промовою [58, с. 153 ].

Промова у кримінальній справі — це досить серйозна творча праця, що вимагає від захисника неабияких знань. Громадське значення захисної промови залежить від того, в якій мірі кваліфіковано, переконливо і правильно в ній виражаються передові наукові погляди, досягнення правової науки [60, с. 120].

Будь-яка захисна промова повинна мати визначену структуру. М. Л. Шифман пропонує будувати промову таким чином: суспільно-небезпечна характеристика справи; виклад фактичних даних, встановлених судовим слідством; аналіз перевірених судом доказів і зроблені з них висновки про подію і обставини злочину; винуватість підсудного; кваліфікація злочину; щодо міри кримінального покарання [155, с. 170]. В. Д. Гольдинер тлумачить предмет захисної промови, ототожнюючи його з предметом доказування [28, с. 25]. Предметом промови захисника, виходячи з меж і завдань розгляду справи в дебатах, — є аналіз і оцінка перевірених в судовому слідстві доказів і фактичних обставин справи, які випливають з цього аналізу і оцінки судження з питання доведеності або недоведеності події злочину і винуватості обвинувачуваного, характеристика особи обвинувачуваного, кримінально-процесуальні висновки з встановлених фактичних обставин справи [130, с. 87].

Може виникнути потреба змінити не тільки зміст окремих частин. Якщо прокурор при аналізі доказів дав таку оцінку, яку передбачав дати захисник, і висновки теж співпали, то ця частина промови може значно скоротитися і змінитися. Т. В. Варфоломеєва вважає, що «досягнення завдань захисної промови у значній мірі залежить від її правильної побудови, визначення порядку аналізу доказів, доведеності обвинувачення, заперечування кваліфікації діяння, дослідження мотивів злочину тощо. Ці та низка інших компонентів допомагають здійсненню завдань захисної промови — надати суду аналіз матеріалів судового слідства, спрямований на вивчення обставин, що виправдовують підсудного або пом’якшують його відповідальність, і відповідні до аналізу висновки, за умови дотримання тактичних рекомендацій, вироблених практикою» [16, с. 34].

Смотрите еще:  Сбербанк заявление на кредит ипотека

На нашу думку, захисна промова повинна містити в собі такі елементи: вступ; виклад фактичних обставин справи; аналіз доказів шляхом принципової критики обвинувачення, всебічно показуючи роль свого підзахисного у справі; міркування про кваліфікацію діяння або про відсутність складу злочину чи про недоведеність пред’явленого обвинувачення, обґрунтовуючи свою позицію узагальненими, теоретичними положеннями з правової літератури і судової практики Верховного Суду України; характеристику особи підзахисного, дослідження психологічних моментів, що мають значення для справи; аналіз причин і умов, які спричинили вчинення злочину; міркування щодо міри покарання і цивільного позову; висновок.

Виконуючи покладену законом функцію захисту, адвокат, як і прокурор, повинен домагатися того, щоб у результаті дослідження доказів у суді була встановлена істина [126, с. 14]. Захисник висловлює свою думку про значення перевірених доказів у справі, про наявність обставин, які виправдовують підсудного чи пом’якшують його відповідальність, а також свої міркування з приводу застосування кримінального закону та міри покарання. На відміну від прокурора, відмова захисника у судовому засіданні від захисту підсудного за деяким винятком не допускається. КПК України передбачає, що беручи участь у судовому розгляді кримінальної справи, захисник сприяє підсудному в здійсненні його прав і в захисті законних інтересів.

Захисник не заміняє підсудного, а діє поряд з ним. Водночас він є самостійним учасником кримінального процесу, і як правило, не залежить від підсудного у визначенні тактики захисту, своєї позиції у справі. Навіть якщо підзахисний визнає себе винним, захисник вправі за наявності для цього підстав відстоювати перед судом його невинність або меншу винність [162, с. 116]. Коли ж підсудний заперечує свою вину, а захисник переконаний у його винності, то розбіжність позицій підзахисного і захисника в даному питанні недопустима. У цьому випадку захисник не має права діяти за своїм внутрішнім переконанням, бо він фактично стає своєрідним обвинувачем і суддею, який вирішує питання про винність свого підзахисного. Така позиція захисника, якщо вона призведе до погіршення становища підзахисного, не може бути встановлена. Заповідь лікарів «не зашкодь» повністю діє і тут. Захисник повинен побудувати захист, визначити його засоби, ґрунтуючись на показаннях підзахисного, в яких він заперечує свою вину, і на оцінці інших доказів у справі [138, с. 123].

Зміст захисної промови визначається темою виступу, матеріалами кримінальної справи, позицією, яку зайняв захисник у справі. Захисник висловлює свою думку, свої міркування. Проголошуючи промову за тезами і формулюючи думку під час промови, судовий ритор виробляє майстерність говорити публічно. Промова, яка ж читається за готовим текстом, нестворює необхідного контакту між ритором і судом, ритором і слухачами. «Як правило, з перших фраз адвоката вже можна майже точно визначити, який з нього захисник, який судовий ритор» [104, с. 78].

На нашу думку, судовому оратору важливо вміло й ефективно поєднувати професійні і мовні елементи на основі високої риторичної майстерності. Правові міркування адвоката мають бути аргументовані; висновки — обґрунтовані перевіреними доказами; мова — літературною, грамотною, зрозумілою; стиль — простий і ясний, високий, щоб захоплював слухачів, володарював над аудиторією.

Одним з головних вищеаргументованих чинників, що робить захисну промову ритора переконливою, сприйнятливою, зрозумілою — є стиль. «Достоїнство стилю полягає в ясності: доказом цього служить те, що якщо промова не є ясною, вона не досягне мети» [117, с. 47]. Вважаємо, ясність це така комунікативна якість, яка забезпечує адекватне розуміння сказаного, не вимагаючи від слухачів особливих зусиль при сприйнятті змісту. Для цього промова не повинна бути перенасиченою термінами, іншомовною лексикою, індивідуальним слововживанням; не має порушуватись норма літературної мови.

Оскільки адвокат проголошує свою промову після прокурора, він повинен внести щось нове у висвітленні фактів, по-новому дослідити докази, розкрити характеристику підсудного. Захисник не повинен забувати про об’єктивність. Побудова захисної промови подібна до промови прокурора. Обов’язковий її план, логічна послідовність і зв’язок частин. Схематично промова теж поділяється на частини: вступна; аналіз фактичних обставин справи; обґрунтування кваліфікації злочину; характеристика особи підсудного; міркування про цивільний позов, міру покарання. Тож вступна частина, як увертюра до опери, налаштовує публіку, учасників судового розгляду, готує до сприйняття промови.

Варто на мить уявити, що ви не в залі судового засідання, а в Національній опері України. Виконується опера Миколи Лисенка «Тарас Бульба». Завіса ще закрита, а симфонічний оркестр починає увертюру. Основна тема — мелодія української народної пісні «За світ встали козаченьки в похід з полуночі» відразу ж захоплює, в душі проходить якась тепла хвиля. Починаєш уважно стежити за подіями на сцені, забуваючи про все довколишнє [90, с. 78, 80].

А тепер перенесімося, уявно, до залу суду. І там захисник підсудного починає такими словами: «Шановні судді! Мій підзахисний Іванець звинувачується в тому, що 1 квітня о двадцятій годині на вулиці Десятинній із хуліганських спонукань. «. Чи може захопити такий вступ? Думається, зовсім ні. Адже то був уже четвертий повтор зацитованого речення. На початку судового слідства зачитувався обвинувальний висновок: «1 квітня о двадцятій годині на вулиці Десятиній. «.

Що відбувалося на цій вулиці, детально розповідали потім підсудний, потерпілий, свідки. Свою обвинувальну промову прокурор починав: «1 квітня на вулиці Десятинній. » і, нарешті, встає адвокат і знову починає з . вулиці Десятинної.

Можна навести низку непродуманих і примітивних початків виступів адвокатів, які не раз доводилося чути в залі судових засідань: «Товариші судді! Я не затримаю довго вашу увагу. «! «Товариші судді! Я не буду багатослівним. «. «Товариші судді! Я захищаю підсудного Іванця. «. «Товариші судді! Справа, яку ми сьогодні розглядаємо, не являє собою великої складності» (або навпаки).

Ще гірше сприймається суддями спеціально розроблені вступні частини. Одна підготовлена для справ про убивство, інша — для справ про крадіжку, наступна — для справ про хуліганство. З року в рік, із справи у справу переносять ці адвокати свої стандартні вступні частини, демонструючи своє небажання або невміння думати.

Звичайно, бувають і чудові промови київських адвокатів, зокрема, В. Городиського, С. Любітова та ін. Цікаво і нестандартно виступають О. Коваль (м. Хмельницький), И. Бронз (м. Одеса), С. Фалько (м. Луцьк), Я. Зейкан (м. Ужгород) [133, с. 27, 31, 39].

Чим менше шаблону, тим краще сприймається судова промова. Словесна полова недопустима взагалі в захисній промові, насамперед, у вступній частині. Вступна частина налаштовує публіку, учасників судового розгляду, готує до сприйняття промови. Вона має визначати стержень, за яким буде розвиватися виклад матеріалу. Темою вступу захисної промови, як і обвинувальної, можуть бути різні структурні елементи судової промови: суспільно-моральна оцінка справи, причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, характеристика особи підсудного. Так, Г. Ромадина вважає, що «за часом вступ не може перевищувати аргументів позиції, а емоційні відступи — аналізу зібраних і запропонованих суду доказів» [115, с. 65]. Вступну частину можна розпочати: вказівкою на специфічні особливості кримінальної справи; з викладу програми промови; відсилкою до окремих положень промови прокурора; характеристикою особи підсудного тощо.

Читаймо зразок вступної частини захисної промови адвоката Я. С. Кисельова у справі Ковальова: «Товариші судді! В одній середньовічній легенді розповідається про дзвін, який мав чарівну властивість. У його звуках кожен чув той наспів, який йому хотілося почути. Як часто дебати сторін нагадують цей дзвін із легенди: одні і ті ж факти, одні і ті ж обличчя, але як по-різному, як неоднаково вони бачаться обвинувачем і захисником. Правий був товариш прокурор, провіщаючи у своїй промові, що ми будемо з ним по-різному, кожен по-своєму пояснювати ту велику і гірку біду, яка прийшла в сім’ю Ковальових. Але в одному із найголовніших питань, питанні про те, що ж спонукало Ніну Федорівну Ковальову, молоду жінку, матір двох дітей, 4 серпня о п’ятій годині після полудня відчинити вікно своєї квартири на п’ятому поверсі, стати на карниз, постояти там декілька секунд, повернутися обличчям до кімнати, щось вигукнути і враз метнутися вниз, щоб розбитися, — ось у цьому питанні: чому шукала смерті Ніна Федорівна, і в обвинувачення, і в захисту немає розходжень. Дзвін загубив свою чарівність, і ми з товаришем прокурором відповідаємо однаково: глибока сімейна драма, нестерпні відносини між чоловіком і дружиною — Миколою і Ніною Ковальовими. Але так відповісти — значить зробити тільки перший і найлегший крок на довгому шляху, кінець якого приводить до вирішення справи. Так, розлад був, він ставав все глибшим і загрожував сім’ї зруйнуванням. Все це мучило Ніну Федорівну. Але чи означає це, що в розвалі сім’ї і трагічній кінцівці винен Микола Ковальов?

У товариша прокурора немає ніяких сумнівів, все йому гранично зрозуміло: винен Ковальов, тільки він, і ніхто інший. Я уважно слухав обвинувальну промову і ловив себе на думці: яка велика могутність слова! Як примхливо, вільно і несподівано воно міняє зміст і значення фактів. До промови товариша прокурора мені здавався беззаперечним той факт, що у справі Ковальова в тісно сплетений вузол зібралися високі і ниці почуття: кохання і ненависть, помста і прощення, заздрість і великодушність. Мені здавалося беззаперечним: суду доведеться розібратися у великотрудній сімейній драмі, такій складній, що і самим учасникам її далеко не все зрозуміле.

Але ось прокурор проголосив промову. І що ж? Виявляється, ніяких складнощів у справі немає й близько. Істина крізь неї так і проглядається. І секрет перетворення справи, в якій на кожному кроці виникають психологічні загадки, у справу найпростішу, як таблицю множення, розкритий надзвичайно відверто: для цього необхідно було не поскупитися чорною фарбою, малюючи образ Ковальова. Як бачите, фарби, якими користувався товариш прокурор, не дуже різноманітні, хоча згущення і соковитості в них надмірно. Але вже давно відомо, що однією фарбою, навіть найгустішою, дуже тяжко надати портрету життєву достовірність. А правильно і точно розібратися в моральному обличчі Ковальова необхідно, без цього не можна вирішити справу. Мені не здається достовірною та характеристика, яка дана Ковальову у промові прокурора. Між обвинуваченням і захистом тут неминуча суперечка, суперечка велика і серйозна» [61, с.110].

Виступаючи із захисною промовою у суді, адвокат, передусім, повинен висвітлити передбачені кримінально-процесуальним законом обставини, установлення яких необхідно для вирішення кримінальної справи, а також для прийняття процесуальних профілактичних заходів у справі. Ця сукупність обставин, установлення яких необхідно для правильного вирішення справи, передбачена КПК України, де говориться, що при розгляді кримінальної справи підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність підсудного у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності підсудного, а також інші обставини, що характеризують особу підсудного; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат на лікування потерпілого від злочинного діяння; причини і умови, які сприяли вчиненню злочину. Ці обставини конкретизуються кримінально-процесуальним законодавством щодо справ про злочини неповнолітніх, осіб, які захворіли або вчинили суспільно небезпечні діяння в стані неосудності.

Отже, захисна промова — це публічний виступ захисника у судових дебатах з кримінальної справи, в якому з точки зору захисту дається аналіз зібраних у справі доказів; викладається міркування по суті обвинувачення та кваліфікації злочину; характеристика особи підсудного та пропозиції щодо міри покарання чи звільнення від нього; містяться питання, пов’язані із судовими витратами, запобіжними заходами, примусовим лікуванням та заходами безпеки стосовно учасників процесу.

Зразок виступу в дебатах по трудовій справі

Зразок виступу в дебатах в цивільній (трудовій) справі на представництво інтересів відповідача — фізичної особи. Одни співвласники намагалися будь яким шляхом «втопити» інших співвласників майна, ініціюючи різноманітні кримінальні, господарські, адміністративні і цивільні справи. В цій справі у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції по результатах розгляду було відмовлено, апеляційна і касаційна інстанції залишили рішення суду в силі.

Смотрите еще:  Доверенность на машину для выезда за границу образец

Зразок містить посилання на нормативні акти, які в загальній юридичній практиці використовуються досить рідко. Прізвища і назви підприємств в тексті змінено.

Зміст виступу : Н-ським райсудом завершено розгляд цивільної справи за позовом ТОВ «Мармур» до Павлюк про відшкодування матеріальної шкоди. Сторона відповідача рахує поданий позов безпідставним а заявлені позовні вимоги – такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до позову і доданих до нього матеріалів, позивачеві нібито завдано матеріальну шкоду внаслідок укладання між ТОВ «ІНГА» і ТОВ «Мармур» господарського договору про спільну діяльність щодо видобування корисних копалин (а.с. 4-7), який згодом за позовом Н-ської МДПІ було розірвано за рішенням Господарського суду Ч-ої області (а.с. 8-10). Позов подано позивачем з посиланням на норми КЗпП України, тобто – як до свого працівника, адже КЗпП не регулює відносини роботодавців з сторонніми особами.

Як рахує сторона відповідачки, позивач в позові намагається ввести суд в оману, безпідставно посилаючись на те, що відповідачка уклала договір про спільну діяльність використовуючи своє службове становище в якості заступника директора ТОВ «Мармур», адже жоден з наданих позивачами до справи документів не свідчить про будь-яку участь в укладанні договору відповідачки в якості посадової особи ТОВ «Мармур». Вона його укладала виключно – як посадова особа ТОВ «ІНГА». При цьому, з боку ТОВ «Мармур» договір підписував вищестоящий керівник – директор Чернов. Той факт, що відповідачка одночасно працювала в ТОВ «Мармур», а також будь-які її родинні зв‘язки з іншими керівниками ТОВ «Мармур» в даному випадку значення не мають. Як би був встановлений факт використання відповідачкою свого службового становища і родинних зв‘язків, то слідство мало би притягнути Павлюк до кримінальної відповідальності не за ненавмисний злочин, яким є службова недбалість, а за навмисний злочин – зловживання службовим становищем. Досудове слідство вивчало наявність в діях відповідачки цього складу злочину і кримінальна справа відносно неї по ст. 364 КК Укр. була закрита (арк. 519, т. 3-го кримінальної справи ), при чому з формулюванням: що «директор ТОВ «ІНГА» Павлюк помилково вважала, що діє в правовому полі держави і законодавства не порушує…». В той самий час, матеріали справи свідчать про підписання договору з боку ТОВ «Мармур» директором цього підприємства, тобто позивача – Черновим (а.с. 4-7).Навіть ці обставини є достатнім доказом, того, що Павлюк не використовувала при підписанні договору про спільну діяльність свого службового становища, як працівника позивача і не діяла при підписанні договору як працівник позивача.

Матеріали кримінальної справи свідчать про те, що Павлюк О.В. притягнуто до кримінальної відповідальності за халатні дії, і не як працівниці ТОВ «Мармур», а як директора ТОВ «ІНГА». Про це свідчить як постанова про притягнення Павлюк О.В. в якості обвинуваченої (арк. 525-526, т. 3-го кримінальної справи), так і Постанова суду про звільнення Павлюк від кримінальної відповідальності в зв’язку з амністією (а.с. 54). В обох документах більш ніж чітко зазначено, що Павлюк О.В. притягується до відповідальності за те, що «… діючи від імені ТОВ «ІНГА» уклала договір…«В Рішенні Господарського суду, на яке також безпідставно посилається позивач (а.с. 8-10), теж взагалі не йдеться про те, що Павлюк О.В. завдала яку-небудь шкоду, діючи як працівник позивача.

Позивач не надав суду жодного доказу наявності порушення з боку відповідачки своїх посадових обов’язків заступника директора ТОВ «Мармур» при підписанні договору про спільну діяльність. Позивач взагалі не надав суду конкретно визначені посадові обов’язки Павлюк. Позивач надав суду лише трудовий контракт, якій був укладений між ТОВ «Мармур» і відповідачкою. Вньому є лише загальна, розпливчаста фраза,що Павлюк, як заступник директора ТОВ «Мармур», має «дбати проприбуток підприємства». Яким чином Павлюк мала дбати про прибуток підприємства, про розміри прибутку, як визначити чи то Павлюк дбала, чи то не дбала про прибуток в контракті нічого не зазначено. І це природно, адже це можна було би визначити з її посадових обов’язків, на які посилається трудовий контракт, але позивач не надав суду самі посадові обов’язки. Більш того, позивач не надав суду ні яких доказів, що внаслідок дій відповідачки при підписанні договору про спільну діяльність недоотримало конкретно визначений прибуток, взагалі не надав суду розрахунку недоотриманого прибутку. До того ж, як вже зазначалося, Павлюк підписувала договір про спільну діяльність виключно як директор ТОВ «ІНГА» і підписання не було пов’язано з її посадовими обов’язками заступника директора позивача: позивач не надав суду жодного доказу, що відповідачка в момент підписання договору діяла, як працівник позивача. Більш того, позивач навіть не навів доказів, що до власних посадових обов’язків відповідачки входив контроль за порядком підписання договорів і тим більше — контроль за вищестоящими керівниками при підписанні договорів. Та таких обов‘язків – по контролю за вищестоящим керівництвом ніколи і не буває.

Позивач, подавши трудовий контракт між Павлюк і ТОВ «Мармур», також посилався на фразу про матеріальну відповідальність відповідачки. Але контрактом передбачена матеріальна відповідальність виключно за збереження матеріальних цінностей, які їй були довірені. Ні яких матеріальних цінностей, що пов’язані з предметом спору, Павлюк в якості заступника директора ТОВ «Мармур» на збере6ження від позивача не отримувала і не втрачала.

Таким чином, жодного причинного зв‘язку між виконанням, або невиконаннямПавлюк О.В. своїх трудових обов’язків в ТОВ «Мармур» і стягненням з ТОВ «Мармур» за рішенням суду грошових коштів не має.

Окремо слід зазначити про надану позивачем до справи виписку з Наказу Мінпраці № 24 від 16.02.1998 р. (а.с. 35). Цей документ не має жодного відношення до суті справи, до позовних вимог і до відповідачки, але він наданий і потребує оцінки. Ця виписка стосується на посади заступника директора по економіці, а виключно посади директора, що чітко видко з розділу «Завдання…»

Але не має значення – кого саме стосується надана позивачем виписка, адже цим наказом затверджено довідник кваліфікаційних характеристик професій і посад, виданий Міністерством, як то зазначено в самому наказі, на підставі Законів України «Про вищу освіту» та «Про професійно-технічну освіту». Навіть з цього зрозуміло, що цей довідник не є керівним документом щодо виробничої діяльності. До того ж, наказ № 24 від 1998 р., виписка з якого надана суду позивачем втратив силу у відповідності до Наказу Мінпраці і соцполітики від 29 грудня 2004 року N 336.Як те зазначено у п. 1 розділу «Загальні положення» нового довідника, затвердженого наказом № 336 від 2004 р., «Довідник визначає перелік основних робіт, які властиві тій або іншій посаді, та забезпечує єдність у визначенні кваліфікаційних вимог щодо певних посад«. Речення «кваліфікаційних вимог» означає саме вимоги до кваліфікації працівника, а не щось інше, як те намагається довести позивач, посилаючись на цей документ. Цей довідник навчає, роз’яснює керівникам, що має знати, уміти працівник, навчає як складати, розробляти посадові інструкції для працівників, може слугувати основою для розроблення посадових інструкцій. В будь-якому разі не сам довідник є посадовою інструкцією, а такою може бути лише розроблена на його основі посадова інструкція, з якою працівник (посадова особа) має бути ознайомлений. Таким чином, посилання позивачів у доповненнях до позовній заяви (а.с. 36) на цей довідник є безпідставними.

Крім того, слід підкреслити, що Павлюк була притягнута і звільнена від кримінальної відповідальності не за шкоду, яку нібито було нанесено позивачеві, а за шкоду, що була нанесена інтересам держави. ТОВ «Мармур» заяву до кримінальної справи про визнання потерпілим від злочину не подавало і потерпілим в кримінальній справі визнано не було. При цьому ТОВ «Мармур» і не могло бути визнаним в цій справі потерпілим, адже шкода по кримінальній справі була нанесена інтересам держави, а жодного факту нанесення шкоди інтересам ТОВ «Мармур» внаслідок дій відповідачки досудове слідство і суд не встановили.

З огляду на зазначені обставини взагалі є безпідставним посилання позивача на докази про притягнення Павлюк О.В. до кримінальної відповідальності, в т.ч. – на Постанову Н-ського райсуду про закриття кримінальної справи (а.с. 54).

Всі ці доводи я мусив зазначити для того, щоб надати оцінку доводам позивачів і виключно для цього, адже позов взагалі заявлено безпідставно. Всі ці позовні вимоги могли бути заявлені позивачем виключно при наявності нанесеної підприємству матеріальної шкоди. Натомість, як товстановлено зазначеним Рішенням Господарського суду (а.с. 8-10), мали місце спільні незаконні дії обох господарських товариств , якими завдано матеріальну шкоду інтересам держави і постановлено стягнути з обох підприємств в доход держави кошти, які були незаконно отримані цими обома підприємствами внаслідок спільної незаконної господарської діяльності. При чому, Рішенням Господарського суду, що вступило в законну силу, було встановлено наявність незаконних намірів обох договірних сторін, в тому числі – позивача.

Не можуть підлягати відшкодуванню будь-якому підприємству кошти, які стягнуті в дохід держави як такі, що незаконно отримані , як безпідставно набуте майно (глава 83 ЦК України). Це взагалі не є шкода підприємству, адже підприємство незаконно отримало кошти, потім держава, поновлюючи законність, у відповідності до ч. 1 ст. 208 ГПК Укр. вилучило ці кошти. В даному випадку позивач ТОВ «Мармур» просто позбулося незаконно отриманих (безпідставно набутих) коштів і ці кошти не підлягають відшкодуванню не за яких обставин і ні з кого.Позивач просто намагається таким чином повернути собі незаконні прибутки, що є неприпустимим.

Спірним залишається питання відшкодування Товариству «Мармур» коштів за електроенергію, що була використана під час виконання обома сторонами договору про спільну діяльність. Але враховуючи навмисні незаконні дії обох сторін – ТОВ «ІНГА» і ТОВ «Мармур», матеріальна відповідальність щодо витрат електроенергії має бути розподілена порівну між сторонами договору. Але це питання господарських взаємовідносин між двома підприємствами (ст. 1172 ЦК України) і у відповідності до ст. 1 і ч. 1 ст. 12 ГПК України має вирішуватися виключно Господарським судом, до підсудності якого воно відноситься. А вже після рішення Господарського суду, обидва підприємства мають право звернутися до своїх працівників (відповідно – до Чернова і Павлюк) у регресному порядку, як то передбаченост. 1191 ЦК Укр.

Оскільки позовні вимоги є безпідставними, у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено і провадження в справі за позовом ТОВ «Мармур» до Павлюк О.В. підлягає закриттю. В зв’язку з зазначенимиобставинами, керуючись ст.ст. 27, 38, 44, 213, 214 ЦПК України, прошу: у задоволенні позовних вимог ТОВ «Мармур» до Павлюк Ольги Вікторівни відмовити, провадження в цивільній справі за позовом ТОВ «Мармур» закрити.

Представник відповідачаКучерявий О.П.

Похожие статьи:

  • Иск о нарушении прав собственника Примерная форма искового заявления об устранении нарушений права собственности, не связанных с лишением владения (негаторный иск) (подготовлено экспертами компании "Гарант") Исковое […]
  • Осаго в чебоксарах телефон Где купить страховку ОСАГО в Чебоксарах Наличие полиса обязательного страхования автогражданской ответственности (ОСАГО) является законодательно закрепленной нормой для всех автовладельцев […]
  • Как оформить няню для ребенка К вопросу об оформлении няни С няней можно ведь и трудовой договор заключить, если вдруг появилось желание оформить отношения законным образом. Трудовой кодекс предусматривает такую […]
  • Гост газопламенная обработка металлов Требования безопасности ГОСТ 12.3.036-84. Газопламенная обработка металлов. Требования безопасности. УДК 669.01:621.006.354 Группа Т58 Система стандартов безопасности труда ГАЗОПЛАМЕННАЯ ОБРАБОТКА МЕТАЛЛОВ […]
  • Купить авто залог авто Купить авто залог авто Минимальный пакет документов для рассмотрения (анкета, паспорт) Рассматриваем удаленно, клиенту нет необходимости приезжать в офис В залог берем только […]
  • Пособие по беременности собес ПЕРЕЧЕНЬ ДОКУМЕНТОВ И ДЕНЕЖНЫХ ВЫПЛАТ ПО БЕРЕМЕННОСТИ И РОЖДЕНИЮ РЕБЕНКА. ПЕРЕЧЕНЬ ДОКУМЕНТОВ И ДЕНЕЖНЫХ ВЫПЛАТ ПО БЕРЕМЕННОСТИ И РОЖДЕНИЮ РЕБЕНКА (При условиях – у ребенка оба родителя, […]
Перспектива. 2019. Все права защищены.